Вхід користувача
Ми рекомендуємо
- Peter Gossel, "Le Corbusier"
- Jim Heimann, "Fashion of the 70s"
- Mario Testino, "MaRIO DE JANEIRO Testino"
- Джаред Даймонд, "Ружья, микробы и сталь"
- "Новое литературное обозрение", 3(97), 2009
- Леонид Парфенов, "Намедни: Наша эра, 1981–1990"
- "Новая драма"
- Тони Моррисон, "Жалость"
- Жозе Сарамаго, "Двойник"
- Юрий Коваль, "Суер-Выер. Самая легкая лодка в мире. Листобой"
Найбільше коментують
-
9
-
5
-
5
-
5
-
4
-
4
-
3
-
3
-
3
-
3
- Мова тексту: українська
- Видавництво: К.І.С
- Серія: Європейська проза
- Рік видання: 2009
- Обкладинка: м'яка
- Кількість сторінок: 168 стор.
- ISBN: 978-966-2141-15-3
- Розміри ВШТ, мм: 205х130х15
Від видавця:
Момо народився у Бельвілі, передмісті Парижу, де живуть переважно "нефранцузи". Араби, негри і євреї, які "перейшли у Бельвіль з Європи дуже давно, старі й утомлені, тому й мусили зупинитись тут і не змогли йти далі". Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Мадам Роза старіє і робиться немічної, Момо змушений сам боротися з життям і за життя - своє і Мадам Рози. "Життя попереду" - другий роман Ромена Ґарі, надрукований 1975 року під іменем Еміля Ажара і відзначений Ґонкурівською премією.
Момо народився у Бельвілі, передмісті Парижу, де живуть переважно "нефранцузи". Араби, негри і євреї, які "перейшли у Бельвіль з Європи дуже давно, старі й утомлені, тому й мусили зупинитись тут і не змогли йти далі". Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Мадам Роза старіє і робиться немічної, Момо змушений сам боротися з життям і за життя - своє і Мадам Рози. "Життя попереду" - другий роман Ромена Ґарі, надрукований 1975 року під іменем Еміля Ажара і відзначений Ґонкурівською премією.
Рекомендовані предмети
Обговорення (5)
Бажаєте додати коментар? Тільки зареєстровані користувачі можуть брати участь в обговореннях. Будь ласка, заповніть форму реєстрації користувача.
Якщо Вас вже зареєстровано, введіть Ваші логін та пароль у відповідні поля форми "вхід користувача" й натисніть кнопку "увійти".





Цікаво, що аби отримати другого «Ґонкура» Ромен Гарі, тоді вже Ґонкурівський лауреат, вдався до містифікації і надіслав рукопис від імені вигаданого Еміля Ажара, а на церемонію нагородження відрядив свого небожа. Розкрили це вже по його смерті.
І взагалі, автор - ще той волоцюга. Справжнє ім’я - Роман Касєв. Народився 1914 року у Вільно у матері-єврейки від невідомого батька. Віиріс у Франції, став пілотом, воював, був другом де Голля. Завершив кар’єру послом і орденом Почесного Легіону. Як письменник досяг всіх можливих відзнак і любові публіки. Закінчив життя не в ліжку, а пустивши кулю в лоба.
Російскою Ромен Гарі перекладений весь, а по нашему це перше видання. Варто чекати наступних книжок. Тим більше, що переклад справді класний.
І роман класний. А російський переклад "Симпозіуму" мене сильно насмішив. "Комплекс недостаточності", "гризинский рассизм" (caucasian, звичайно) і подібні перлини все ж не зіпсували мені книгу.
Книжка отримала спеціальну відзнаку конкурсу перекладів "Сковорода"-2009. Більше тут - http://www.umoloda.kiev.ua/number/1514/164/53280/